Весною, мій милий, весною

Весною, мій милий, весною,
Весною до мене ходив.
На згадку про щире кохання     |
Дарунки мені приносив.         | (2)

Спочатку – це було кохання,
Спочатку – це була любов,
А потім, як липа розцвіла,     |
Пропала вже наша любов.        | (2)

До липи ще літо вернеться
І липа ще раз зацвіте,
До мене любов не вернеться,    |
Життя моє марно пройде.        | (2)

Ой, дай же мені того зілля,
Щоб не боліла голова.
Піду у садочок під липу,       |
Де з милим стрічалася я.       | (2)

Ой, дайте мені того зілля,
Щоб випить і зразу заснуть.
Про все я на світі забула,     |
Про нього не можу забуть.      | (2)

А де ж тії яснії зорі,
А де ж то є спів солов'я,
А де ж мого милого очі,        |
Ой, хто ж їх так любить, як я. | (2)

А яснії зорі на небі,
А спів солов'я у гаю,
А милого очі далеко,           |
Ой, Боже, як я їх люблю.       | (2)

Весною, мій милий, весною,
Весною до мене ходив.
На згадку про щире кохання     |
Синочка мені залишив.          | (2)

Поділитись сторінкою: