День з'їв день

Сонце встало над горою,
Люто взялися за зброю,
Поле стало оранжовим,
По зимі чи всі здорові?
Та не довго танув іній,
Небо стало біло-синім,
Плакали і посміхались,
Один одного цурались...

Приспів:
День з'їв день,
І наступний день
З'їв день...

Ти мене не запитаєш,
Бо не знаю, що казати,
Ти мене не покохаєш,
Бо не маю чим кохати...
Ти вдягни на мене шори,
Щоб було чим вкрити очі,
Духу бо мені забракло,
Щоб побачити що хочу...

Приспів.

Я заграю ті на лірі,
Що заплаче мов, дитя,
Бо я бідний і нещасний,
Сучка – доленька моя!
І тепер не видно цвіту,
Все є чорне, мов зола,
І тепер не видно світу,
Краще сліпого нема...
Я в думках про океани
І про їхній подих хвиль,
У душі морські тумани,
У душі моїй смертельний штиль...

День з'їв день...

Поділитись сторінкою: