| |
Скажи, чому я маю страждати?
Що можеш ти на це все сказати?
Кожна хвилина, кожна мить -
Все нагадує про нас,
Та прощатися, нарешті,
Наступає уже час.
Вітер ріже мої крила,
Відчуваю на собі
Біль, ще біль, страждання,
Наче тіло у вогні.
Залишаюсь на одинці
В світі жахів і думок
Та від смерті врятувати
Може навіть один крок!
Без каяття, безліч думок,
Без вороття зроблений крок!
Згадай, чудовим був наш рідний край.
Змінилось все, і ти не, та прощай!
Знай, що на небі я не один,
Та в ньому немає місця для мене
І зникне вмить, що здавалося вічним...
Мої думки в твоїх руках,
А в серці тільки біль і страх.
В страшній пітьмі останній крок -
Та до сонця твого недостатній стрибок.
Як повернути, усе повернути?
Як стриматись
І в прірву жахів не стрибнути?
Ілюзія поряд, реальність - нема,
Відкриваю очі, а поряд пітьма...
Без каяття, безліч думок,
Без вороття зроблений крок!
Піднімусь до небес, відірвусь від землі
Злечу, наче птах...
Без каяття, безліч думок,
Без вороття зроблений крок!
Згадай, чудовим був наш рідний край.
Змінилось все, і ти не та прощай!
Знай, що на небі я не один,
Та в ньому немає місця для мене
І зникне вмить, що здавалося вічним... Поділитись сторінкою: 
| |
