Не плачу

Все минає колись, ось задача,
І ніщо не є вічне в житті,
В твоїх очах іскринки не бачу,
Не живу більше в мріях твоїх.
Може доля дістала бродяча,
Що з'їдає літа молоді,
Чи сказалася ласки нестача,
Чи пройшли вже роки золоті?..

Приспів:
Вже привик, і не кличу й не плачу, |
Й хоч ізранили душу жалі,          |
А повернешся - знов все пробачу,   |
Ти ж єдина у серці моїм!           | (2)

Що ж поробиш, якщо не пробачиш,
Ти образи життєві прості,
Чому явних речей ти не бачиш,
А надумані ставиш за ціль.
Думав, що ця дилема забута,
Й відійшла, мов би сніг по весні,
Твої ревнощі - моя покута,
Ну чому ж ти не віриш мені?..

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: