Мені сімнадцять літ минало

Мені сімнадцять літ минало,
Як навесні сади цвіли.
Я про кохання ще не знала,      |
Ми тільки друзями були.         | (2)

А як ішов ти поміж садом,
Я задивилась на твій стан.
Стояла довго під вербою,        |
Поки вечірній впав туман.       | (2)

Як я садила айстри білі -
Ти помагав мені садить.
З тих пір я мрію про кохання,   |
З тих пір душа мене болить.     | (2)

В моїм саду біліють айстри,
Схилили голови в журбі.
В моїм серденьку гаснуть жили - |
Чужою стала я тобі...           | (2)

Як я умру, як я скінчуся,
То поховайте серед трав.
А ти зірвеш ту айстру білу -    |
Згадаєш хто тебе кохав...       | (2)

Поділитись сторінкою: