Шербурзькі парасольки

Забери з собою стиглих яблук сум.
Чи простила я - тепер не в тому суть.
В цей шалений дощ прибігла я сюди...
Ну куди ж ти? Стривай... Підожди.

Твій літак уже далеко від землі;
За годину-дві - аеропорт Орлі,
Чарівний Париж, вечірній Пляс Піґаль...
Не побачимось більше, на жаль.

...Розіпну свій розпач на сухій вербі;
Ти мені не пара, та і я тобі...
Почуття палкі остудить перший сніг,
Ми зустрінемось тільки вві сні.

...Ну так приснись мені красивим леґенем!..
Відлетіло щастя білим лебедем...
Лебедину вірність ти пробач мені...
Не зустрінемось більше, ні.

Поділитись сторінкою: