Караван

Ми ідем - на дев'ятий день
В нас закінчується вода.
Де не глянеш - один пісок
Завойовує мов орда.
Все навколо і поміж нас,
І стискає на шиї пальці час.
Кожну мить озираюсь я -
Та немає ніхто води.
Із останніх ми сил ідем,
Всі забули чому й куди
Стільки золота у мішках,
Але правда вже у моїх думках.

Приспів:
Караван, я віддам тобі
Моє золото!
Поборов обман...
Ти поведи мене туди,
Де чудодійної води
Океан!

Ми ідем - на дев'ятий день
В нас закінчуються слова.
Кожен раз той самий міраж,
Тільки тінь кожен раз нова.
Все з'являється поміж нас
І стискає на шиї пальці час.
Боже мій, я не хочу так,
Дай же сил не здаватися!
Я не бачив куди пішов,
Не хотів зупинятися,
Моє золото у мішках,
Та життя моє в твоїх руках!

Приспів. (2)

Караван,
Забирай назад своє золото!
Поборов обман...
Ти поведи мене туди,
Де чудодійної води
Океан!

Поділитись сторінкою: