Журавлі

Мені здається часом, що солдати
Ті, що з кривавих не прийшли полів,
Не в землю нашу полягли колись-там,
Перетворившись в зграю білих журавлів.

Вони до цього часу з літ тих дальніх
Летять і подають нам голоси.
Чи не тому так часто і печально
Наш погляд мовчки лине догори?

Летить, летить по небу ключ стомлений,
Летить в тумані насамкінець дня.
І в тім строю є проміжок маленький –
Можливо, там летіти маю я.

Настане день і в журавлиній зграї
Полину я так само в сизій млі.
І з-під небес мов птах я закликаю
Всіх вас, кого зоставив на землі.

Мені здається часом, що солдати
Ті, що з кривавих не прийшли полів,
Не в землю нашу полягли колись-там,
Перетворившись в зграю білих журавлів.

Поділитись сторінкою: