Тернопіль

Тут був степ і туман в далині,
Гордий беркут вгорі ширяв.
Козаченько на білім коні
Терно-полем тебе назвав.
Ти вже сивий, як древній сад,
А з обличчя — хоч вроду пий.
Ти, немов молодий солдат,   |
Що вернувся з війни живий.  | (2)

На віку ти всі біди зборов,
Материнські пісні зберіг.
Сонце сходить щодня за Дніпром
І приходить на твій поріг.
Відгриміли тривоги пожеж,
Пам'ять будить думки, думки.
Наче лебідь, ти гордо пливеш |
Понад озером у віки.         | (2)

Вже чотириста п'ятдесят,
А з обличчя хоч вроду пий,
Ти, немов молодий солдат,    |
Що вернувся з війни живи.    | (2)

Поділитись сторінкою: