Балада про юнака

Коли
Рушав у бій з фашистською ордою
Юнак,
Завжди
Держав високо прапор над собою
Юнак.
В бою
Упав, поклавши ворогів немало,
В бою,
Згадав
В останній раз він, як дівча співало
Йому:

"Вернись, вернись, юначе,
Вернись, соколе мій!
Хоча дівчина плаче,
Та будеш ти живий!"

Прийшла
Весна, народ розправив свої крила,
Народ,
Війну
Навік скувала все могутня сила,
Народ.
Замовк
Гарматний грім та на полях гарячих
Боїв,
Летить
В вечірній час стотисячноголосий
Спів.

Вернись, вернись, юначе,
Вернись, соколе мій!
Хоча дівчина плаче,
Та будеш ти живий!
Як ворогів не стало,
Засяло сонце знов.
До тебе не зів'яла
Народная любов.

Поділитись сторінкою: