Попід гаєм, попід лугом

Попід гаєм, попід лугом (нуда-я, нуда-я)
Там мій милий оре плугом (нуда-я, нуда-я і т.д.)

Понесу йому я їсти,
Чи не скаже мені сісти.

Понесу я йому пити,
Чи не буде говорити.

Він наївся, він напився
Та й на ріллю положився.

Чому лежиш, чом не ореш,
Чом до мене не говориш?

А я лежу та й думаю,
Що погану жінку маю.

Брав ти мене вдень, не вночі,
Не вилізли тобі очі.

Було свічку засвітити,
На мене ся подивити.

Який тобі дідько винний,
Що ти гарний, чорнобривий.

А я  руда вродилася,
Чорнявому судилася.

А я брови підмалюю,
Чорнявого поцілую.

Поділитись сторінкою: