|
Це мій єдиний шанс зупинити біт цей. |
Це мій єдиний шанс вирватися звідси. |
Я відлітаю, я вже збираю речі |
Знов холодний чай, знову проти течії... | (2)
Здираю афіші, може, хтось інший напише,
Я знаю, інші берега за наші ліпші, тепліші.
Я все залишив, я вимикаю звук, гублюся в тиші,
Я спробую піднятись вище, але тут ти ще.
Не стане ні краще, ні гірше,
Ріки не стануть ширшими, а гори вищими,
Не плачте, чуєте? Навіщо ви?
Просто ніколи не почують моїх віршів більше,
До того ж вже дістав цей біль ще!
Чого заради було завдавати удар ззаду?
І хоч би руку хто подав, сказав: "Не падай!"
І знову з носа кров, чергове десперадо!
Всі! Всі зрадники! Всі падаль!
Всякий непотріб в голову лізе,
Сиджу, пригадую, як колись вже різав,
Колись вже різав!
Але тоді то були лише подряпини,
Тепер усе серйозно, уже з зап'ястя капає!
Один рух лезом - і виносьте валізи,
Я поза зоною, передзвоніть, Freel іs busy...
Повірте, ви ще згадаєте цей вечір,
Це ви примусили мене збирати речі.
Це мій єдиний шанс зірвати завісу, |
Останній вихід на біс, |
Збираю речі, шлю усе до біса! |
Ніяких вибачень, бо я нікому нічого не винен, |
Останні новини, знову дим і кава стине. | (2)
Настав час змивати грим, зриваю плакати,
Виходжу з гри, іду у відрив. Від рим не витримую,
Камінь у вітрину, На Відміну Від цих функцій не підтримує.
Питаю, де мої крила? Куди все зникло?
Мене немає, але нічого, всі скоро звикнуть.
Звук вимкнуть, всі мої файли зітруть з комп'ютера,
Забудь, бо На Відміну це не тру й не круто.
Дивись, я йду, але лишаю двері відчинені,
Перед очима мені обличчя тих, хто поряд був ночі і дні.
Не хочу я ніяких вибачень, зібрані речі,
Спланована втеча, підпис під останнім реченням.
Я впевнений, ніхто не згадує, крім мами й друзів.
Типовий лузер, весь шлях по зустрічній смузі...
Я збираю речі, звалюю і не жалкую про це ані грама.
Дарма, що тобі байдуже, ну що ж, бувай друже...
Час не лікує, а лишає шрами ножем,
Кінець програми вже, який ви всі прогавили
Палю мости між нами, гейм овер, змінюю правила.
Життя розставило усе на свої місця:
Я На Відміну Від початку і до кінця.
Я обіцяв не зупинятись так просто, збираю речі,
Йду, останній трек, останній постріл.
Це мій єдиний шанс зупинити біт цей, |
Це мій єдиний шанс вибратися звідси, |
Я відлітаю, я вже збираю речі |
І знов холодний чай, і знову проти течії... | (2)
Це мій єдиний шанс зірвати завісу, |
Останній вихід на біс, |
Збираю речі, шлю усе до біса! |
Ніяких вибачень, бо я нікому нічого не винен, |
Останні новини, знову дим і кава стине. | (2)
Збираю речі, вимикаю мінус, зошити спалюю, |
Пару кроків, пару речень і я звалюю. |
Збираю речі, ставлю хрест і зупиняю біт, |
Останній текст, остання партія, останній хід! |
Збираю речі, вимикаю мінус, зошити спалюю, |
Пару кроків, пару речень і я звалюю. |
Збираю речі, ставлю хрест і зупиняю біт, |
Останній текст, останній трек від На Відміну Від! | (2) Поділитись сторінкою:
| |