П'ятдесята осінь

П'ятдесята осінь на життя порозі,
Мов прийшла зненацька, хоч її чекав,
Згадую дитинство своє босоноге,
Згадую матусю в полі серед трав...
Згадую ще й батька в кузні серед поля,
Був великим майстром свого ремесла.
Згадую навчання в моїй рідній школі - |
І на серці в жовтні наступа весна!    | (2)

П'ятдесята осінь на життя порозі -
Що в житті своєму я зробити зміг?
Я скажу відверто, що вдалося мати     |
Чарівну дружину, чути внуків сміх!    | (2)

П'ятдесята осінь на життя порозі -
Чи захоче в гості ще одна прийти?..
Я шукаю правду - голку в оборозі,     |
І боюсь, не зможу я її знайти...      | (2)

І боюсь, не зможу я її знайти...

Поділитись сторінкою: