Зап'ястя

Сполоханий спогад забився в куті,
Розверзлося небо,
Два океани, два озера ті
І серце окремо!
Слова, що тремтіли, боявся злякати,
Нечуване щастя –
Тримати в долонях, легенько стискати
Тоненькі зап'ястя!

Заплющую очі, відштовхую дах,
Лечу в порожнечу,
Але так недовго, недбало, не так,
Спасіння у втечі...
Ти свій запах даруєш чужим,
Вчиш їх сміятись...
Лиш у снах цілую твої
Тоненькі зап'ястя!

Я тільки маю один поріг,     |
Тільки маю один лиш шанс.    |
Все, що сказане, не про нас, |
Лишаюся сам цілувати сніг... | (4)

Горіли останні за нами мости,
Ми й гадки не мали.
У мене лишилися самі хрести,
Що з нами сі стало?!.

Я тільки маю один поріг,     |
Тільки маю один лиш шанс.    |
Все, що сказане, не про нас, |
Лишаюся сам...               |
Що з нами сі стало?!.        | (2)

Що з нами сі стало...
Що з нами сі стало...
Що з нами сі стало...

Поділитись сторінкою: