Ворон

Направо, наліво –
Холодна рілля...
Задеру обличчя
І буду дивитися, як
Літає над світом
Не Дух, не Отець,
І не Син,
А ворон, ворон –  |
Птах чорний,      |
Що завжди один!   | (2)

Здалося, цю землю
Душа полишила моя,
Із птахом тим чорним
У небо полинув і я.
Лечу собі й бавлюсь
Між сірих хмарин,
Як ворон, ворон – |
Птах чорний,      |
Що завжди один!   | (2)

У небі холоднім
Одвічна зима,
Під небом холодним
Нічого нема.
Несе мене в безвість
Між гострих крижин...
Я - ворoн, ворон –
Птах чорний,
Що завжди один!

Поділитись сторінкою: