Небеса

Я злечу у небеса,
Запалаю сонцем
Серед сотень білих хмар
Над твоїм віконцем,
Білим світлом засліплю,
За собою потягну...
Подзвоню на небеса,
Запитаю сонця -
Де живе моя зоря?
Де її віконце?
Чи вона мене чека
У країні білих хмар?..

У небеса я злітаю!
Немов одяг, тіло зриваю,
Закінчивши танець самотній,
Відлітаю я у безодню!..

Я злечу у небеса
Над самотнім містом,
Заховаю у руках
Зоряне намисто,
Запалаю, мов свіча,
У твоїх пустих очах...

Поділитись сторінкою: