Відлітають в ирій журавлі

Відлітають в ирій журавлі,
Жовте листя облітає з віт,
Будуть нові весни на Землі,
Запалає в лузі новий цвіт...
Лиш на віки щезли у імлі
Давні мрії тих, дитячих літ...

Не журися, друже, уночі,
Вийди, глянь на зоряну ріку,
І розтануть в серці ті плачі,
Ніби знак сльозини на піску,
І в гаю прадавньому сичі
Проспівають доленьку дзвінку.

У безжурнім радіснім сміху
Чарівну стежину віднайди,
Протопчи в Чумацькому Шляху
Небувалі вогняні сліди,
Хай вони приреченість лиху
Спопелять навіки, назавжди!..

Поділитись сторінкою: