Жиденя

З яких доріг і до якої казки
Пройдеш, пошивши в дурні, дурні, світ?
Не звідавши солодкого "будь-ласка",
Не знаючи солодкого "привіт".
Біля вогнів, вогнів чужого свята
Промерз душею, розумом заслаб,
Жив не по Біблії, яке з того багатство?
Володар дурнів і душею раб.

Жиденя, жиденя, жиденя,
То маленький горобчик під стріху,
Від образ освіти і від віху
Батьківщину свою проміняв.
Жиденя, жиденя, жиденя,
Як маленький горобчик під стріху,
Від образ освіти і від віху
Батьківщину свою проміняв.

І, навіть, біля власної дитини,
Яку проспав з украдених ночей,
Дозволив колискову чужинцю,
А сам проспав в одному з казначейств.
Тепер ти вільний і тобі все вільно,
Дурити довелось лише себе,
Під старість тиха гавань - божевільня
І образ, що не падає з небес.

Жиденя, жиденя, жиденя,           |
Як маленький горобчик під стріху, |
Від образ освіти і від віху       |
Батьківщину свою проміняв.        | (2)

Поділитись сторінкою: