Пустоти

- Брешеш у очі, і не боїшся
Ні Бога, ні чорта, ні сусідського пса.
А я забуваю, невже так буває?
- Не вірю, не знаю, то був не я.
Я був у хаті, на перині, в халаті,
В очі посмішка дружня, дівка ще не замужня.
- А я був в стодолі, я ховався від долі,
Така моя днина, душа - порожнина.

Це пустоти, доти, доки вроки тягнуть за край...

- Чую дух вражий сину, знаю, цілишся в спину,
І Десну на прокльони перейшли батальони,
І ти був із ними, став таким разом з ними.
- Час такий швидкоплинний, пробач, я не винний.

Це пустоти, доти, доки вроки тягнуть за край...

Поділитись сторінкою: