Джерело

Забуте Господом село,
Напівсліпе, напівголодне,
А біля нього джерело
Прозоре, тихе і холодне.
Над ним блакитні небеса
І вічно зоряна безодня,
Вода прозора, як сльоза,
Вода прозора, як сльоза,
Сльоза непрохана Господня...
Джерело!.. Джерело!..
Джерело!...

І мов загублені світи
У цій забутій порожнечі
Стоять похилені хати,
З них очі дивляться старечі...
Сюди не їздять поїзди,
Тут не кладуть нові дороги,
Людей рятує від біди,
Людей рятує від біди
Свята вода і віра в Бога!

І я приїду, і нап'юсь
Води джерельної святої,
І лиш тихенько помолюсь,
Щоб дав Господь хоч трохи долі
Напівзабутому селу
Поміж долонь землі і неба,
А ще отому джерелу,        |
А ще отому джерелу,        |
Що завжди зватиме до себе! | (2)

Джерело!.. Джерело!..      |
Джерело!...                | (2)

Поділитись сторінкою: