Грушка

Гріх...
Вулицєма попри хату біг,
А ми пустили його на поріг,
І він у нашім домі си розліг,
Та й назбиравси цілий міх.
І єк тепер не розв'єзати йго?
А я питаюси себе: Чого?
Чого шукати десь в життю взірець,
Єкшо всьому прийде кінець?
Йой, нагрішім! Шоб було в чім каятись.
Йой, поспішім! Шоб доста пожити.
Кілько в життю враз є з чого маятись.
Лиш би, лиш би, лиш би вспіти любити!

Приспів:
За мою, за мою душу        |
Я жити по правді мушу,     |
За мою, за грішну душку... |
А єк всьо скінчитси,       |
Зробіт мені "Грушку".      | (2)

Світ...
На чім зійшовси і на чім стоїт?
Переплисти б його увесь убрід,
Аби лиш за собов лишити слід.
Єк просто всьо тепер звучит...
Коли ти знаєш, шо є основне,
Коли жиєш без всєких "нє" й "але",
Коли всі плещут в руки "молодець",
Але всьому прийде кінець!
Йой, нагрішім! Шоб було в чім каятись.
Йой, поспішім! Шоб доста пожити.
Кілько в життю враз є з чого маятись.
Лиш би, лиш би, лиш би вспіти любити!
Але жити так хочеси,
Єк останню годину!
Та й нашо ж мене та й Пан Біг
Сотворив єк людину?
Я не знаю, єк треба,
Мені б лиш си набути...
Якас моцна потреба
Собов в світі цім бути!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: