Дві паралельні лінії

В твоїх очах
Ще не згас вогонь,
А в голосі є вагання.
Я був твоїм берегом,
Ти - моїм морем,
Відзнакою та покаранням.
Кому було треба,
Скажи, прошу, щоб ми так
Зустрілись з тобою?
В душі вогонь, я його потушу,
І нікому не віддам я тебе
Без бою!..

Приспів:
Ми - дві паралельні лінії,
Та моя душа покрита інеєм.
І нехай любов нерозділена,
Недооцінена, все одно
Повірю наївно я!..

Тримаю, не відпущу,
Як ти не проси,
Свої я спогади, о, Боже,
Дай мені сили!
Те, що нас не вбиває,
Сильніше робить всіх,
Але для мене це, знаєш,
Зовсім не втіха...
Постій, повернись!
Я життя тебе чекав!
Та крик "Обернись!"
В шумі доріг потопав.
Люди парами ходять барами,
Відтепер незнайомі ми...
Незнайомі ми...

Приспів.

Поділитись сторінкою: