Покинуте село

Старе село хвіртками не скрипить,
На світ похмуро дивляться руїни.
Написану за декілька століть,
Сторінку загортає Україна...

Приспів:
Про що в собі пережило,
Мовчить покинуте село...
Лиш на розвалини і хмиз
Скидає краплі верболіз.

Заросле чагарями і німе,
Урочище піснями не закличе...
І впалий хрест ніхто не підійме
На встеленому листям кладовищі...
Лиш пам'ять про своїх ще береже
Хатина в порозкидуваних фото:
Сидять жінки, покійниці уже,
Стоїть солдат з емблемами піхоти...

Приспів.

Земля свої поселення не раз
Котком цивілізації трощила.
Хто був до нас, і буде після нас,
Її закони правити не в силах...
На пам'ять підійме собі предмет
Нащадок хлібороба-селянина.
І в бігу безкінечному планет
Сторінку перегорне Україна...

Приспів.

Поділитись сторінкою: