Мені здається: я не жив

Мені здається: я не жив,
А тільки все збирався жити,
Чогось шукав, за чимсь тужив,
Бажав комусь весь вік служити...

Аж ось і молодість минула,
Не живши, втомлена заснула.
І день прийде, як та сльота,
Я довгу панахиду правлю:

Прощайте, молоді літа!
Не гуджу вас я і не славлю.
З могили вже вас не добуду,
Уже я молодим не буду...

І в сім жалю мов бачу я:
Не мертва молодість, лиш сонна.
Невпору ще журба моя,
Невпору пісня похоронна!

Ще поживем! Давайте жити,
Наново глядати, тужити!..

Поділитись сторінкою: