| |
Вересень малює світ в жовто-багряний,
Листя опадає, наче дні старі...
А під гул тривоги в сховищах бетонних
Малеча вчиться вірити в пісні.
Приспів:
Третя осінь війни, листя падає знов,
Та не падає дух, бо у серці - любов!
Та крізь вогняний шквал,
Крізь ракетну грозу,
Ми тримаємо стрій, не здамось ворогу!
Нам не страшно іти крізь холодні дощі,
Бо єднає нас віра у кращі часи!
Ми, як корінь міцний, що тримає весь світ,
Україна - це ми, нескорений граніт!
Вулиці затихли, ліхтарі згасають,
В темних вікнах свічки тихо догорають...
Та в серцях незгасно полум'я горить,
Кожен день - як подвиг, кожна мить - як щит!
Приспів.
Щодня новини - біль, сльоза і втрата,
Від куль ворожих гине воїн і дитя...
Та ми незламні, мов броня зі сталі,
В єднанні сила, в ній - нескорені ми стали!
Приспів.
Україна - це ми, нескорений граніт!
Багряне сонце тоне в хмарах грозових,
Та в душах світить віра днів нових!
Ми - як дуби столітні в бурі лютій:
Міцніші з кожним днем, в любові скуті!
Приспів.
Ми, як корінь міцний, що тримає весь світ,
Україна - це ми, нескорений граніт! Поділитись сторінкою: 
| |
