| |
- Здоров будь!
- І тобі не хворіти!
Куди ідеш, брат?
- Сам не знаю.
- То сідай, я тебе підвезу.
- А куди ми їдемо?
- Додому, брате, додому!
На долоні степу погадайте, мамо, |
Нагадайте стежку, що веде в тумани, |
Бо світання в полі бачимо так рідко, |
І не знають діти, що таке кибітка. | (2)
На долоні степу зламана гітара, |
Я сьогодні плакав, я сьогодні марив, |
Тихо каже серце: Ми були останні!.. |
Вже не знають, як це - вмерти за кохання!.. | (2)
На долоні степу розмовляю з Богом, |
Вкрийте мене небом, щоб не мерзли ноги. |
Розчешу вітрами промені, як риму, |
На долоні степу дихаю щасливо! | (2)
На долоні степу зламана гітара, |
Я сьогодні плакав, я сьогодні марив, |
Тихо каже серце: Ми були останні!.. |
Вже не знають, як це - вмерти за кохання!.. | (2)
На долоні степу ходять батько й мати,
Так болить нестерпно, та щось про них співати...
І блукають степом спогади, як коні, |
Погадайте, мамо, на його долоні! | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
