| |
Паніка, кіпіш і хаос - ВІЙНА!
Хтось кудись біжить. Зв'язок лежить.
Вибухи. Діти плачуть. Господи, як же так?
Сирени ревуть, гуде авіація,
По всій країні загальна евакуація,
Дороги забиті. Колони розбиті,
Усім живим керує страх...
Нам на*цяли у вуха і в очі накидали пил,
Нас запевнили в тім, що на завтра не буде біди.
А тепер ми не можем злічити кількість могил,
Ми лишаємо рідні краї і ідем невідомо куди...
Роз*обані посадки, приходи стодвадцятки,
Накриває арта, земля гуде і розверзається,
Повітря вигорає, мінус до впевненості,
Мінус, в години мить перетворилась,
Краще б нам це все наснилось.
Бля*ь, не видно ні чорта,
Тут біле з чорним силу виміряють.
Ми ж трапили в перший ряд, як гості,
На останній акт...
Наші гойдалки не зупиняються, ми на межі,
Ми штурмуємо внутрішній світ перед тим,
Як вперед піти.
Кожен день відвойовуємо в голові рубежі,
Та знаходимо сили в собі, щоб і вас берегти!
Передайте нашим, що ми є*ашим!
Передайте нашим, є*ашим всі!
Передайте нашим, що ми є*ашим!
Передайте нашим, є*ашим всі!
Відчай голіруч душити,
Я хочу ще пожити!
Не контролюю неврастенію
І вже ні про що не мрію.
Озираючись, бачу руїни,
Попереду трупи і міни,
АЛЕ ВИХІД Є!
Ми вже тут бачили всіх богів,
Звертались до їхніх доньок і синів.
Танцювали з янголами на краю,
Кожен вже бачив смерть свою,
Але все одно ми в строю!
МИ В СТРОЮ!
А ви там, не робіть єрунди,
Нікому не побажаю потрапить сюди.
Тут немає ні правил, ні жалю,
Лише передайте, молю:
Передайте нашим, що ми є*ашим!
Передайте нашим, є*ашим всіх!
Передайте нашим, що ми є*ашим!
Передайте нашим, є*ашим всіх! Поділитись сторінкою: 
| |
