Світло істини

Моя - ти - радість,
Світло - ти - моє.
Горять всередині
Ці промені світанку,
Так ніжно душу зігрівають,
У кожному нейроні
Сум весь розчиняють...

Глибоко розтає затаєне,
Що десь там у душі було забуте.
Я бачу, як сюди проникло
Це довгоочікуване світло,
Якого ми чекаєм сотні літ!..

Тепер в потоці цьому розчиняюсь,
Іде у Вічність вся моя виснага...
Любов'ю серце ти моє наповнило,
Увесь цей звук запам'ятаю я
Без вороття...

Залишуся у ньому тут надовго,
У владі я тепер твоїй,
Ти у мені, а я в тобі...

Поділитись сторінкою: