Полтавська полька

Я - полтавочка–селянка,
Не Наталка, не Улянка,
Не Оксана й не Варвара, –
Чиясь мрія, "комусь пара"...
А кому – й сама не знаю,
Бо всіх байдуже минаю!..

До одного не байдужа:
Не зупинить грім чи стужа,
Як лечу до того поля,     |
Де сплела віночок доля!.. | (2)

Я - селяночка-полтавка,
Біля мене в'ється Савка,
Щось про серце натякає,
До зірниці закликає...
Та невже й ледачий Сава
Любить щось, крім хліба й сала?!

А мій рід не знав лінивих
Ні у танцях, ні на нивах!
Засміюсь чи заспіваю –    |
Соловей озветься з гаю!.. | (2)

Поділитись сторінкою: