| |
Приспів:
Друже, я думками завжди там,
Там, там, де уся моя банда є!
Дуже шкода та так часто нам,
Нам, нам наші справи - то наш вольєр.
Я усе віддам-дам-дам-дам-дам,
Та візьму від життя своє!
Та думками завжди буду там,
Там, там, де ким є ми пригадуєм!
Мій район без нас мовчить,
Як вимкнутий телефон.
Вісім чоловік в старому салоні
Вольво, в баку майже нуль,
І ми валим на зустріч сонцю,
На зустріч сонцю!..
Так було завжди! Так буде!
Біля мене були справжні люди!
Голлівудами не марили,
Вечір у світлі фар,
І намутили ми немало здуру.
Де ви робите крок, ми робимо два!
Та гаряча голова - знову дров наламав,
І думками я там, де потік вистав,
Там, де моя банда, там я!
Тут мій крок переходить у біг,
Перегони і біль, з перепонами бій.
Терикони нові, але ми не праві,
Коли думаємо, що будемо вічно живі.
Божевільні амбіції, вбивці і лиця в крові,
Та не зберегтися, ніби у грі,
Але маємо окрім того дні проживати за три.
Надуватиму вітрила, щоб іти у відрив,
То бодрить! В котрий раз знову кажеш собі:
Не час! Та коли він прийде для нас,
Щоб зібратись разом так, як колись?..
Поскидав би увесь зайвий баласт,
Обійняв би знову всіх вас, якби...
Приспів.
Від табуретки до сцени
Всі стежки проти системи,
А статуетки й тотеми -
Лиш рештки, ми не з богеми.
Юність пахла напасом по колу.
Пас дай! Ми в баскет за школу!
Скільки ж там щастя від фолу!
Та мина літа, вже налітаєм
На молодь. Зілля проросте!
Ми казали "шо там?", яке там "намасте",
І навколо багаття були ми всі багатими,
От кого спокійно міг я називати браттями!
А я пам'ятаю двір, де мої минали дні,
Де не мало тайн я по тропах, бро,
Би тебе провів тих. Де лягало на папір
Те, що було в мене в голові.
Так переміни наш перебили стрій,
Але, поки пам'ятаєм, ми не будемо одні,
І я думками досі з вами там,
Де правила прості!
Попри страхи, як стіна, за своє стій!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
