Вишивала шила мати сорочину

Вишивала, шила
Мати сорочину
Та й сказала мила:
Це тобі, мій сину!
Це тобі, синочку,
В подарунок, милий,
Вишию сорочку,
Та носи щасливий!
Щоб не знав за горе,
Щоб не знав за лихо,
Вишию в узори
Прошептала тихо...

Наче та машина
Не втомлялась шити
І навчала сина,
Як правильно жити.
Будь веселим добрим,
А в лиху годину
Сильним та хоробрим
Люби Батьківщину!
Люби Україну
Чарівну казкову,
Її солов'їну
Свою Рідну мову!

Зможеш то й чужого
Залюбки навчайся
Та ніколи свого,
Синку, не цурайся!
Від душі всієї
Люби землю свою
І завжди за неї
Будь готов до бою!
Люби гори й доли -
Наставляла мати,
І не дай ніколи
Ворогам топтати!

Поділитись сторінкою: