| |
Гой-я, полем ходила,
Та й лиш для тебе квіти ростила!
Гой-я, небом літала,
Та й лиш для тебе хмари зіткала!..
А на тому небі сонця промінь світить,
Підростають в полі золотії квіти,
Крила птаха сині-сині,
Подаруй своїй дівчині!..
Гой-я, та й до вербоньки
Притулю свої білі долоньки,
Вербонько-мати, розплітай коси,
Милий, цілуй мої слізоньки-роси!..
А попід вербою, річка тихо плине,
А по річці човен, наче птаха лине,
Крила птаха сині-сині,
Подаруй своїй дівчині!..
Гой-я, у осіннєє небо
Здійнялася, здійнялася!
Гой-я, вербонько моя,
Не вертайся! Не вертайся!
А на тому небі сонця промінь світить,
Підростають в полі золотії квіти,
Крила птаха сині-сині,
Подаруй своїй дівчині!.. Поділитись сторінкою: 
| |
