| |
Його розум ясний охопив доокіл,
Він мав кругозір від піщинки й до зір,
Уособив пропорції, уособив симетрію |
І людину сприймав він подобою Всесвіту. | (2)
Приспів:
Леонардо да Вінчі!
Ти вглядався у вічне,
Часу дивився у вічі!
О, Леонардо да Вінчі!
Скульптор, митець, інженер...
Поет, архітектор і фізик...
Тож, відкоркуємо винчик:
За Леонардо да Вінчі!
Леонардо да Вінчі!
Леонардо да Вінчі!
Ми відкоркуємо винчик:
За Леонардо да Вінчі!
Леонардо да Вінчі!
Леонардо да Вінчі!
Античності стовпи та важелі Нового часу,
Гуманності Відродження мужі і ренесансу.
Увесь трактат живопису - в портреті "Мона Ліза"... |
Амбівалентність суті, янгол-демон теза. | (2)
Приспів.
Людина-феномен, людина-предтеча,
Лео геній - так безперечно!
Гра чистоти і витонченості в портреті, |
Де постать "Пані з горностаєм" у три чверті. | (2)
Приспів.
"Таємна вечеря" - мистецтва вінець,
Увічнена мить всіх емоцій сердець.
Красномовно передано без слів |
Ансамбль пороків людських й почуттів. | (2)
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
