Ой, задзвони, дзвонильнику

Ой, задзвони, дзвонильнику,
У голосні дзвінки,
Цілим дурнем можна звати,
Хто не має жінки.

Та задзвони, дзвонильнику,
У той дзвінок грімший,
А хто жінку собі бере,
Той дурень ще більший.

Ой, погану та не возьму,
Красної не буде,
Котрі були красні дівки —
Забрали їх люде.

Ой, коби я був судія,
Знав би я судити:
Всіх драбугів, волоцюгів
Дав би-м поженити,

Бо арешту, криміналу
За час мож ся збути,
А лукаву цокотуху
Не мож перебути.

Поділитись сторінкою: