Єрусалим

Святі нас кличуть в наш останній похід,
Налякані форелі забиваються під лід...
Збирай свого наплечника, товариш камрад:
Морфій, ладанка, бинти і шоколад.
Прощаймося з родиною на пару довгих літ,
Як добре починається хрестовий похід!..
Кордонів не існує, а безсмертя – лише мить!..
Виріжемо наволоч, яка там сидить!..

Приспів:
Єрусалим наш! Нам потрібен реванш!    |
Гроб Господній на серці, як вантаж!   |
Наша мета – непоступливість Христа!   |
Після нас залишається лише пустота!.. | (2)

Такої країни ніколи не було,
Її кордони – випалене тло...
Зірки над нею – набори пружин,
Патріотизм це уміння різати чужих.
Веди нас, наша пропагандо, веди!
Пояснимо їм, що ми були тут завжди!
Змиємо кров у священній ріці,
Все інше відмолять капелани й панотці.
Що нам руїни їхніх варварських споруд?
Вітчизна дарує нам геройський маршрут –
Вішати невірних на армійському паску,
Гнити за імперію в гарячому піску,
Славити вождя за доброту та інтелект,
Нищити під корінь цей місцевий діалект,
Відвідувати церкву на державні свята,
Так і не знайшовши тут жодного Христа!

Приспів.

Поділитись сторінкою: