Ми йдемо в бій Донецькими степами

Йдемо у бій донецькими степами,
Горить в багрянці рідний виднокрай.
Великий Луг і дух козацький з нами,
У вирвах градів наш козацький край...

Орда прийшла і нашу землю вкрила,
Для них і нас, мабуть, останній час:
Але стоїть на смерть Савур-могила,
Й звитяги предків знову кличуть нас!

Тому до бою, рідні українці,
Тому до бою всі з останніх сил:
Вже не вина, а крові в нас по вінця,
І незліченних вирв, як тих могил...

В останній бій нас кличе Батьківщина,
Сьогодні честь і гідність на кону!
Ми переможем, з нами Україна!
Захистимо ми матір і жону!

В цей грізний час москаль прийшов ордою
На нашу землю і до наших нив,
Та він забув, що знов заплатить кров'ю,
Як вже не раз в історії платив!

Один в нас вихід і одна дорога -
Вступити в бій і знищити орду!
За нами правда, честь і перемога,
За нами свято в майовім саду!

І ми йдемо донецькими степами,
Щоб жити вільно – на своїй землі.
І дух степів козацьких диха з нами,
І дух незламності на рідному чолі!

Душа ж горить в смертельному двобої,
На обрії двоглавий, цей мутант,
Тому, брати й сусіди, всі до бою,
Щоб не дійшов до вас цей окупант!

Поділитись сторінкою: