У двадцять літ

У ночі травневі всміхнулась мені
Замріяна зірка,
І стало на серці в ті ночі і дні
Так радісно, так гірко...
Я ж чую у грудях і спалах святий
Й бентежний неспокій,
Чому б не дістати зорю золоту
В мої двадцять років?

Приспів:
У двадцять літ трояндний світ,
У ці роки знімать зірки
Піднімусь я у вишину,
І та зоря буде моя!

Не смійся, о, зоре,
Із прагнень моїх
Сміятись не вчасно,
Зніму тебе з неба і буде тоді
Так радісно, так ясно...
Простелиться килим квітчастий тоді
І під мої кроки,
В долонях триматиму зірку ясну
В своїх двадцять років.

Приспів.

Поділитись сторінкою: