| |
Чарівні квіти, прекрасні віти,
Це все колись була вона,
Тепер зникає небо без крає,
З'являється лиш сірий дим...
Приспів:
Її сльози не помітить ніхто,
А в неї в серці бите скло,
Пакет подій і сміття
Дарує їй твоє буття...
Ти наплював, все зруйнував,
Ти порубав і не згадав,
Вона жива, вона рида,
Теж помститься, лише чекай!
Приспів.
Брудна вода колись була жива,
Бур'яном поросла дорога в майбуття,
Повітря, що тебе вбива,
Вже і того буде за мало,
І часу більш нема,
Майбутнє є обманом...
Приспів.
Природа і людина - в чому річ сумісна,
Коли одне живе, а інше прожива?
Людина по собі сама корисна,
А природа – джерельна та вода...
Тече собі невпинно і не знає,
Що буде далі, що було тоді.
Людина все життя себе шукає –
Одна знаходить,
А інша в пошуках завжди...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
