| |
Приспів (речитатив):
В бою я ще не знав, що я вмирав,
Земля у стяг мене в росі сповила...
Той, мамо, стяг до неба я підняв,
Бо в ньому наша слава і наша сила!
В мій сон, синочку, лист твій прилетів,
Біліше снігу з неба стали крила,
Багрянцем сонця лист запломенів,
Рядки вогнем все дно душі накрили...
А серцем чує Ангел мій з небес,
Яких порад у нього попросити.
На крила взяв він свій найтяжчий хрест,
Щоб в небесах над вічністю носити...
Я ще не знав колись, я ще не знав,
Що лист теж може кулю зупинити,
Коли з-під куль я в небо відлітав,
Крилом своїм хотів я бій спинити!
Приспів.
Бо в ньому наша слава і наша сила!
Бо Бог дав, синку, доля не проста,
Небесна вістка мов цілунок м'яти,
Пиши без слів до матері листа,
Твій лист у небо синє біля хати...
А серцем чує Ангел мій з небес,
Яких порад у нього попросити.
На крила взяв він свій найтяжчий хрест,
Щоб в небесах над вічністю носити...
Приспів.
Бо в ньому наша слава і наша сила!.. Поділитись сторінкою: 
| |
