| |
Від степів до гір високих,
Ген за обрій пролягла,
Синь небес рясним колоссям,
Рідна батьківська земля.
З Божого благословення
Й материнського тепла
Тарувала в світ пісенний
Мені доленьку весна!
Приспів:
Я до тебе, моя мамо,
Як в дитинстві притулюсь,
На світанку, рано-вранці,
Я за тебе помолюсь.
І попрошу в Бога ласки,
Неба чистого блакить,
Щоб в житті мені не впасти,
Так, як ти учила жить.
Дарувала мені ненька
Своє серце золоте
І любити научила те,
Що рідне й дороге:
Мову нашу колискову
Й нашу земленьку святу
І молитви щире слово
Я навіки збережу.
Приспів.
І попрошу в Бога ласки,
Неба чистого блакить,
Щоб в житті мені не впасти,
Так, як ти учила жить. Поділитись сторінкою: 
| |
