Не йди

Усе починадося з чисього листа,
Я закохалася у тебе на все своє життя...
Коли ми були разом
Світ здавався яскравішим,
Поряд з тобою ставало все теплішим.
Ми мов діти були такі щасливі
Та все ж судилося пролитися тій зливі,
Тій зливі бурхливих почуттів
І дуже жаль, що вогник той згорів.
Здається ніби вчора мрії всі збулись,
А вже сьогодні дороги наші розійшлись.
Нерозділене кохання... Таке буває...
Зрозумій одне: мені тебе не вистачає...

Приспів:
Дві долі розійшлися
В два різні світи
Хоч варто все забути...
Любов, прошу не йди.
Як боляче дивитись,
Що ти десь далеко,
Далеко, чужий...
Прошу не йди...

І знов сама у пустій кімнаті
Пишу ці слова для тебе,
Ніхто не чує, чує тільки небо.
Тепер я знаю, що ми винні, що зробили,
Ми забули те, ради чого колись жили...
Пишу рядки й стираю, залишаю тишу...
Мені потрібен тільки ти... Ти один лише...
Дорога роз'єднала нас з тобою,
В наших серцях любов залишилась живою...

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: