Ой, піду ж я собі та у ліс дубовий

Ой, піду ж я собі
Та у ліс дубовий,
Та й я собі знайду |
Горішок лісовий.   | (2)

Я його покочу
З гори на долину,
Хай він покотиться |
За ким то я гину.  | (2)

Мала я милого
З чорними очима,
Та мені судилось,  |
Що його залишила.  | (2)

А тепер я плачу,
Ой, як вдень, так вночі,
Вже я не виплачу   |
Свої чорні очі.    | (2)

Аби я плакала
Та щодень-година,
Кого я любила,     |
Того тутка нема.   | (2)

Поділитись сторінкою: