Смак мого забуття

Ти - смак мого забуття!  | (2)

Мій подих рветься, б'ється гнів,
Та не зірветься жодне з слів,
Ти увійдеш в обійми погляду.
Без тебе тане кожна ніч,
Ти сі змінила, в тому й річ,
Мені, лишаючи лиш спогади...

Приспів:
Ти можеш бути чужою...
Ти можеш стати моєю...
Ти можеш бути дуже чужою...
Ти можеш стати...
І тільки ти і я! Ти і я!
Моя! Моя!
Ти і я! Ти і я!
Моя! Моя! Моя! Моя...
Ти - смак мого забуття!  | (2)

Замерзли риси губ твоїх,
Завмер навіки ніжний сміх,
Цілунок твій – ґенеза холоду...
І пальці линуть до тепла,
Жевріючи тремтить зола,
Що мить тому горіла полум'ям.

Приспів.

Ховатимусь, тікатиму,
Не пам'ятаючи облич,
У сонці зникатиму,
За спиною лишивши ніч...
Я тільки хотів бути у тебе...
Я тільки хотів до неба...
Я тільки хотів на все життя...
І тільки...
І тільки ти і я! Ти і я! |
Моя! Моя!                |
Ти і я! Ти і я!          |
Моя! Моя! Моя! Моя...    | (2)

Ти - смак мого забуття!  | (2)

Ти - смак мого забуття...

Поділитись сторінкою: