Гримотять литаври, стяги пломеніють

Гримотять литаври, стяги пломеніють,
Ген високо сонце осяває путь,
А попід горою яром-долиною
Козаченьки славнії у похід ідуть.

Слава їх чекає, смерть на них чигає —
Все це буде потім в клекоті боїв.
Немо, братці, пісню, гей, кобзарю, де ти?
Вшкваримо, щоб гук наш до небес летів.

Коні швидконогі, сіделечка срібні,
Шаблі і пістолі у несхиб-руці.
Начувайся, враже, ген у полі-полі
Охоронці волі Січові Стрільці.

Розступіться терни, розіграйся море,
Боже милостивий, путь нам осіни.
Капа й Берестечко, Конотоп і Крути —
Боже всемогутній, сили дай й снаги.

І засурмлять сурми, заревуть гармати,
Кинеться сірома у кривавий пир,
На яснії зорі і на тихі води
Верне із неволі християнський мир.

Гримотять литаври, стяги пломеніють,
Ген високо сонце осяває путь,
А попід горою яром-долиною
Козаченьки славнії у похід ідуть.

Поділитись сторінкою: