Ой, під гаєм зелененьким

Ой, під гаєм зелененьким      | (2)
Брала вдова льон дрібненький, | (2)
Брала, брала, добирала        | (2)
Та й так собі заспівала:      | (2)

Ой, коли б я мужа мала,       | (2)
Я би його шанувала,           | (2)
В кармазини убирала,          | (2)
Медом-вином напувала.         | (2)

Ой, там Василь сіно косив,    | (2)
Вітер слова переносив.        | (2)
Кинув косу у травоньку,       | (2)
А сам пішов додомоньку,       | (2)
Схилив на стіл головоньку.    | (2)

Вийшла мати із кімнати,       | (2)
Стала Василя питати:          | (2)
Чого сидиш та й думаєш,       | (2)
Чому не п'єш, не гуляєш?      | (2)

Дозволь, мати, вдову взяти,   | (2)
Вдова буде шанувати,          | (2)
В кармазини убирати,          | (2)
Медом-вином напувати.         | (2)

Не дозволю вдови взяти,       | (2)
Вдова вміє чарувати.          | (2)
Вчарувала мужа свого,         | (2)
Вчарує тя, молодого.          | (2)

Син матері не послухав,       | (2)
Сів на коня та й поїхав.      | (2)
Стала мати нервувати,         | (2)
Стала сина проклинати:        | (2)

Іди, сину, у дорогу,          | (2)
Щоб тобі кінь став горою,     | (2)
А сідельце кремінною,         | (2)
А нагайка гадиною,            | (2)
А ти, сину, яворою.           | (2)

Поділитись сторінкою: