Подивись

Як все буває просто - час розбиває простір,
Рушить химерні стіни моїх видінь...
У павутинні сонце злякано затріпоче,
Тихо зітхне в руїнах вічності тінь...
Стомлено скрипнуть двері древніх живих містерій;
Очі поглине морок - мертва імла...
Ранок сховає зорі у світанковім морі,
Росами витре порох нічного скла...

Приспів:
Подивись у моря через вікна перлин!..
Подивись на сніги у полоні вершин...
Подивись у вікно, де застигла пітьма!..
Подивись у вікно, де нічого нема!..

Крапля впаде на тебе, сон розіллється небом,
Вже не побачать раю очі в ікон...
Руки шукають світло, марять даремно вітром,
І, мов сліпець, ридає дім без вікон...

Приспів. (2)

Як все буває просто - час розбиває простір,
Рушить химерні стіни моїх видінь...
У павутинні сонце злякано затріпоче,
Тихо зітхне в руїнах вічності тінь...

Приспів.

Поділитись сторінкою: