Далеко, далеко

Далеко, далеко, за морем, за синім,
Де бродять Європи тумани,
Далеко, далеко, на тім кінці світу |
Росли мої тато і мама.             | (2)
Торонто, Отава, степи Манітоби,
Ви рідними стали мені,
Між двох океанів пройшла моя доля, |
Загравши на серці-струні.          | (2)

Та ще спала душа моя,              |
Не співала пісень вона             |
І не плакав на кручі я,            |
Розтопивши печаль.                 | (2)

Я гадав, що порвалася нитка,
Нитка срібна моїх поколінь
Та щиро мені посміхнувся           |
Старого Дніпра тихий плин.         | (2)

І розквітла душа моя,              |
Заспівала пісень вона              |
І заплакав на кручі я,             |
Розтопивши печаль.                 | (2)

І татова мудрість, і мамина ласка,
Душа України співає в мені,
А серце зігріє та мамина казка,
Аж поки Дніпро котить хвилі свої.

Бо розквітла душа моя,             |
Заспівала пісень вона              |
І заплакав на кручі я,             |
Розтопивши печаль.                 | (2)

Поділитись сторінкою: