Я покірна, як гілка

Я покірна, як гілка
Після злив і дощу.
Я невтримна, як білка,
Не торкни - утечу.
Сторожка, ніби кроки,
Мов ручай говірка,
Мов криниця глибока,
Мов сльозини ріка.

Але зовні не видко,
Я уся, як горіх.
В вечір сутінки видко
У зіницях твоїх.
Дорікати не треба,
В пісні, в щасті, в журбі
Доростаю до тебе
На не втіху тобі.

Я покірна, як гілка
Після злив і дощу.
Я невтримна, як білка, |
Не торкни - утечу.     | (3)

Поділитись сторінкою: