Ой в полі береза

О й в полі береза,
В полі кучерява,
А на тій березі      |
Зозуля кувала.       | (2)

Ой то не зозуля,
То рідная мати,
Вона виряджала       |
Сина у солдати.      | (2)

"Ой іди ж ти сину,
Довго не барися,
За рочок, за другий, |
додому вернися".     | (2)

Вже рочок минає,
Другий наступає,
на третій годочок    |
Приїхав синочок.     | (2)

"Ой чи рада, мати,
Ой чи рада мною?
Ой чи рада, мати     |
Мею дружиною?".      | (2)

"Ой рада я сину,
Рада я тобою,
Ой та я не рада      |
Твоєю жоною"         | (2)

Посадила сина в
В хаті між гостями,
Нелюбу невістку -    |
В сінях за дверями.  | (2)

Наварила сину
Солодкого меду,
нелюбій невістці -   |
Зеленого яду.        | (2)

А вони обоє
так вірно любились,
Тим зеленим ядом     |
Та й переділились.   | (2)

"Ой Боже мій, Боже
Що я наробила
Через невістойку     |
Сина отруїла".       | (2)

Поділитись сторінкою: