| |
Я свою кров розлив по твоїй крові
I мої руки просять холод до тепла.
Ти кажеш - небо знає всі гріхи і муки,
А я ні разу не підходив близько так.
Коли не буде нас я вже тобі не скажу,
Коли не буде нас не ляжу я на сніг,
Коли не буде нас нікого не побачу,
Коли не буде нас не буде чути сміх,
Коли не буде нас я буду зовсім другий,
Коли не буде нас, коли не буде нас, нас, нас...
Я маю плями, ті плями вже не змиєш,
Я маю спокій, якого ще не мав,
Я стер руками з могили своє ім'я,
Я вибрав очі і їх повикидав.
Коли не буде нас я вже тобі не скажу,
Коли не буде нас не ляжу я на сніг,
Коли не буде нас нікого не побачу,
Коли не буде нас не буде чути сміх,
Коли не буде нас я буду зовсім інший,
Коли не буде нас, коли не буде нас, нас, нас...
Я ріжу шкіру, вона мене стискає,
Я маю голод на то, шо є в землі,
Але я бачу, шо мене вже тут немає
I не збираюся назад сюда прийти.
Коли не буде нас я вже тобі не скажу,
Коли не буде нас не ляжу я на сніг,
Коли не буде нас нікого не побачу,
Коли не буде нас не буде чути сміх,
Коли не буде нас я буду зовсім інший,
Коли не буде нас, коли не буде нас, нас, нас... Поділитись сторінкою: 
| |
